Брудний інформаційний потік, який останнім часом різноголосо шумить навколо флагмана українського космосу – ДП «КБ Південне» викликає і обурення і важкі думки про майбутнє у будь-якого працівника підприємства, який знає,  що відбувається насправді, який вболіває за своє підприємство, за галузь і за країну.

У відповідь на викладені у статті Івана Верстюка «Таких не беруть в космонавти» голослівні звинувачення, фактично цькування, хочеться навести декілька тез.

КБ «Південне» насправді прибуткове

Автор статті стверджує, що ДП «КБ «Південне» є збитковим. Це не так. За підсумками 1 півріччя 2016 року підприємство демонструє прибуток, хоча за декілька останніх років у фінансовій звітності змушене було вказувати наявність збитків. Звідки ж ті збитки взялися, якщо у підприємства було постійне зростання надходжень, при чому переважно в доларах, при незначному зростанні видатків?  А причина як би збитків – у доларовому кредиті, який взяло і яким фактично розпоряджалось ДКАУ, а розмістило той кредит своїм рішенням на балансі ДП «КБ «Південне», і у курсовій різниці, що виникла після падіння гривні, коли сума кредиту збільшилась втричі. Тобто КБ мусило звітувати за кошти, якими навіть не мало права розпоряджатись! Рішення ДКАУ щодо такого розміщення кредиту і внаслідок цього  виникнення віртуальних, умовних збитків у КБ «Південне» призвело до втрати державою надходжень від податків на прибуток підприємства, а також дивідендів (які мали бути доволі значними). Коли Мінфін розібрався у ситуації, одразу ж кредитні кошти було знято з балансу КБ. Отже нападаючи на КБ «Південне» через проплачені «рупори»,  колишній очільник  ДКАУ просто приховує суттєві помилки ДКАУ, що нанесли збитків державі.

Космічний порт у джунглях Амазонки. Що насправді?

За відмову Бразилії від участі у спільному україно-бразильському проєкті створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4» на космодромі Алькантара автор статті чомусь вину покладає на КБ «Південне», яке було всього лише виконавцем робіт з розробки проєктно-конструкторської документації на замовлення ДКАУ. Керувало проєктом з українського боку ДКАУ – приймало всі організаційні рішення, узгоджувало документи, контролювало витрату кожної гривні.

Однозначно негативними факторами реалізації проєкту з української сторони було затягнення термінів розробки, а відповідно – завищення витрат понад плановими. Проте водночас з розробкою КРК «Циклон-4» проходила розробка першого ступеню РН «Антарес» на замовлення американської компанії «Орбітал». Ця розробка під керівництвом американських замовників пройшла успішно, відбулись пуски РН, вже відбулась модернізація першого ступеня, та готується пуск модернізованого варіанту РН. Отже американський менеджмент може плідно співпрацювати з КБ «Південне» (а також з Південмашем), а ДКАУ чомусь не може. При цьому вину у затримках по проєкту «Циклон-4» перекладає виключно на КБ, в той час, як керівники ДКАУ багато проблем, що виникали у ході виконання проєкту, просто заганяли у глухий кут, не будучи в змозі їх вирішувати на потрібному фаховому рівні.

Окремо слід сказати про бразильську сторону, яка продемонструвала ще «крутіший» менеджмент, чим ДКАУ. Наприклад сельву на майданчику під космодром бразильці  розчищали двічі, витративши на це вдвічі більше часу і коштів, чим передбачалось. Просто поки швидкі бразильські хлопці чекали фінансування на продовження робіт від свого уряду, розчищений майданчик знову заріс джунглями. У такому темпі фінансування будівництва космодрому бразильцями проводилось і в подальшому. На тепер маємо ракету (створення якої було юрисдикцією української сторони) вже на виході, а будівництво космодрому (що було юрисдикцією бразильської сторони) ще далеке до завершення. А ракета без космодрому якось не запускається у космос.

Суттєвим фактором виходу Бразилії з проєкту стали народні протести та заворушення у цій країні під лозунгами спрямування коштів, що Бразилія витрачала на будівництво космодрому, на вирішення соціальних проблем. Велику роль у рішенні Бразилії вийти з проєкту «Циклон-4»  зіграли вмовляння Росією свого партнера по БРІКС відмовитись від співпраці з Україною у космічній сфері. Отже, реалізація політичних ризиків була найбільш вагомою причиною припинення проєкту.

А тепер – позитивна звістка! На американському ринку потенційні замовники послуг РН «Циклон-4» висловили значну зацікавленість у тому, щоб ця ракета працювала на них з космодрому у Північній Америці. Наразі ДП «КБ «Південне» проводить пошук альтернативного космодрому для старту «Циклона-4». Вже пройшло багато перемовин, в тому числі – з потенційними інвесторами,  і результати дозволяють з оптимізмом дивитись у майбутнє цього проєкту.

Космічний апарат «Либідь». Насправді – розробник компанія MDA (Канада)

У назві цього розділу вже скасовано всі звинувачення на адресу ДП «КБ «Південне» щодо того, що супутник «Либідь» досі не запущено на орбіту.  Планувалось, що український космічний апарат зв’язку запрацює до ЄВРО-2012. ДКАУ свого часу проводило вибір розробника КА. КБ «Південне» на той час мало свої технічні пропозиції та було зацікавлене у виконанні робіт за цим проєктом,  проте ДКАУ чомусь обрало у якості розробника канадську компанію. Можливо це було політичне рішення, але, як ми зараз бачимо, воно було невдалим. Компанія MDA залучила до виконання значної частини робіт зі створення українського супутника російську компанію ІСС ім. Решетнева (м. Красноярськ). Кошти, виділені на виконання української космічної програми отримали канадці і росіяни. При цьому вони не впорались у планові строки (вже на календарі 2016 рік, а КА і досі не на орбіті). Якби цей проєкт було доручено КБ «Південне», то супутник «Либідь» уже б працював на орбіті, як  і більш ніж 400 КА, розроблених ДП «КБ «Південне» та успішно запущених у космос.

«Сапсан». Насправді – шпигунський серіал

У статті Верстюка згадано проєкт «Сапсан», що його відмовилося фінансувати Міністерство оборони України у часи Януковича. Російський шпигун та саботажник Павло Лебєдєв, якого Янукович з Азаровим, виконуючи настанови Москви, поставили міністром оборони України, відмовився від проєкту «Сапсан»,  що пройшов вже багато стадій розробки. Лебєдєв при цьому посилався на те, що у київського КБ «Луч» вже завершено подібну розробку, і МОУ замовить ракетні комплекси саме цьому КБ. Ми дуже любимо і поважаємо КБ «Луч», але де ж ті ракетні комплекси, чи поставлені вони на озброєння у ЗСУ? Отже зовсім не КБ «Південне» винне у тому, що Україна не має чим захищатись, а її вороги, що проникли в усі шпарини державного апарату при Януковичі, і їх звідти досі не викурено  (судячи з призначення такої особи, як Л. Сабадош головою ДКАУ). Якби в України був «Сапсан», то може й не було б ні анексії Криму, ні війни на Донбасі. А КБ «Південне» здатне для захисту України створити озброєння  набагато серйозніші та сучасніші, ніж «Сапсан». Наразі ДП «КБ «Південне» успішно створює ракетний комплекс оборонного призначення на замовлення іноземного замовника, що набагато переважає за своїми характеристиками «Сапсан».  Вже розпочато його випробування. Контракт складено таким чином, що розроблений комплекс зможе в подальшому замовляти  МОУ і оснастити ним ЗСУ. Про інтереси своєї держави заздалегідь подбали менеджери КБ «Південне», в першу чергу – головний ідеолог проєкту Генеральний конструктор – Генеральний директор Олександр  Дегтярев.

Може саме ця розробка й заставляє усіляких Сабадошів топити ДП «КБ «Південне»  з усіх сил, відпрацьовуючи свої срібняки, заплачені нашим ворогом? Як може директор державного агентства, державний службовець підривати обороноздатність країни, розпочавши цькування стратегічного для держави підприємства, та пропонувати його приватизацію? Ми вже багато разів бачили, що відбувається із приватизованими підприємствами, які колись виготовляли оборонну продукцію. У нас за парканом підприємства наочний приклад – ПАТ ДМЗ, – КБ і завод, що майже втратили після приватизації свій потенціал створення оборонної продукції. У часи Януковича над «Південним» та «Південмашем» вже ширяли, як шуліки, російські емісари, висловлюючи бажання взяти ці підприємства під свій контроль. Чи не є нові пропозиції Л. Сабадоша щодо приватизації підприємств ракетно-космічної галузі продовженням тих намагань російських емісарів заволодіти стратегічним потенціалом України?

В скрутні для країни часи Олександр Дегтярев ініціював та організував у ДП «КБ «Південне» створення супутника дистанційного зондування Землі для України за власні кошти підприємства. За власні кошти КБ виконувалось і досі виконується багато робіт, передбачених Космічною програмою України, фінансування якої так і не спромоглося добитись ДКАУ та його колишній очільник. Чи буде дбати про державні інтереси і виконувати оборонні роботи за власні кошти підприємства його приватний власник? Ясно, що ні! Отже приватизація ДП «КБ «Південне» не в інтересах держави.

Так що, на наш погляд, підривною антидержавною діяльністю Л. Сабадоша мали б зайнятись Генеральна прокуратура та СБУ.

«Приватизація» дорівнює «прихватизація» мінус «державні доходи»

У статті Івана Верстюка останній розділ називається «Приватизувати, банкрутувати,  реформувати – тільки не чекати і терпіти». Там вказано, що Л. Сабадош поділяє думку про доцільність тотальної приватизації підприємств космічної галузі, але на початку процесу – міноритарними акціонерами. Ну типу, вбивати, але д-у-у-же повільно!

От вони й проговорилися!

Одразу стає ясним, що план прихватизаторів наступний:

1.  зняти з посади Генерального конструктора – Генерального директора, що дбає про підприємство і не допустить його дерибану;
2. облити підприємство багнюкою, розхитати його імідж на ринку (імідж, як відомо, – це все!);
3. неадекватними розпорядженнями з боку ДКАУ не дати підприємству плідно працювати;
4. поставивши слухняну маріонетку на пост Генерального директора, організувати перетік коштів, що надходять з ринку, у бездонні кишені посадовців та олігархів;
5. довести підприємство до банкрутства;
6. виставити його на приватизацію;
7. оскільки дрібні фінансові інвестори відсахнуться від підприємства з підмоченою репутацією, то акції скуплять за безцінь «потрібні люди» – стратегічні інвестори;
8. витиснувши з підприємства останні «життєві соки», закрити виробництва ракет та ракетно-реактивних озброєнь, а потім – хоч трава не рости! Ми, працівники КБ «Південне», вже чули про плани влаштувати на території КБ та «Південмашу»  аквапарк, можна буде збудувати черговий торгово-розважальний центр, та ще багато чого, адже земля підприємств знаходиться мало не в центрі міста. Звісно, що за таким лакомим шматком йде полювання олігархів.

Дуже сумно, але перші три пункти плану успішно виконано, незважаючи на звільнення Л. Сабадоша з посади Генерального директора ДКАУ. Готуються до виконання пункти 4 та 6. Проте виконати пункт 5 – довести КБ до банкрутства, буде складно, адже підприємство прибуткове, отримує доходи у валюті, має перспективні контракти на мільйони доларів. От для того, щоб показати громадськості, що підприємство близьке до банкрутства і затіяно інформаційну кампанію про його нібито катастрофічну збитковість.

Це також відповідь на запитання «Чому Л. Сабадош взявся за КБ «Південне», в той час, як треба терміново рятувати «Південмаш», який вже лежить і майже не дихає?». Ясно чого!  «Південмаш» вже сам виконав пункт 5 плану заходів з прихватизації! Нехай тепер почекає, поки інші підтягнуться!

Л.Сабадош обіцяє інвесторам: «Один вкладений долар в космічну високотехнологічну галузь приносить мінімум вісім доларів прибутку». Якщо це не відверта брехня, то наслідок кричущої безграмотності. На світовому космічному ринку наразі величезна конкуренція, внаслідок якої прибутки ринкових гравців падають. Так що ніяких вісьми доларів на один вкладений і близько немає, а є 0,8 долара у сфері пускових послуг, 1 долар у сфері будівництва супутників та 3,3 долари у сфері надання супутникових послуг. Більше того, всі закордонні  комерційні компанії отримують від своїх держав пряму підтримку фінансами та протекціонізм на міждержавному рівні.

А що з виконання плану Л. Сабадоша матиме держава? А нічого! Державну власність спродадуть за безцінь. Держава втратить потенціал ракетно-космічної галузі, за володіння яким борються багато країн світу, навіть виснажуючи свої державні бюджети. Держава недоотримає  дивіденди та інші надходження, які передбачаються значними. Так згідно з розрахунками, проведеними на основі планів з надходжень підприємства, державна ефективність діяльності ДП «КБ «Південне» за наступні п’ять  років складе більш, ніж 2,5 млрд.грн! У разі запланованого Л. Сабадошем і спільниками банкрутства підприємства більшу частину цих коштів держава однозначно не отримає.

Корупційний космос

А тепер про модну тему – про корупцію. Вона у ракетно-космічній галузі дійсно була! І втілював її у життя колишній глава ДКАУ Любомир Сабадош. Все, що наведене вище є, хоча й непрямим, але таки  підтвердженням корумпованості цього «державного мужа».

P.S.  Щодо банку «Новий», одним з акціонерів якого є КБ «Південне» і Наглядову раду якого з 2007 року очолює О.В.Дегтярев, обраний акціонерами на цю посаду.

Л. Сабадош ініціював проведення розслідування  щодо  роботи цього банку. В цивілізованому світі не прийнято робити висновки до оприлюднення результатів слідства, як робить І. Верстюк. Це може завдати шкоди, як слідству, так і банку, у статутному капіталі якого є значна державна частка. А значить, це зашкодить інтересам держави.

***

Усі наведені у статті Івана Верстюка звинувачення є цілковитими видумками, відвертою брехнею. Не було дострокового розторгнення депозитних договорів, порядок розміщення і обслуговування усіх кредитних коштів та правила вибору банківських установ було визначено в угодах з Міністерством фінансів. Фінансові кошти кредитів, що були розміщені на балансі ДП «КБ «Південне», розміщались у великих переважно державних  банках, а банк «Новий» використовувався як розрахунковий вузол. Зменшення частки акцій КБ «Південне» у статутному капіталі банку відбулось внаслідок виконання рішення НБУ щодо збільшення статутного капіталу. Виконуючи це рішення АКБ «Новий» залучив додаткові інвестиції від сторонніх організацій, через що  частка у статутному капіталі інших акціонерів скоротилася. Можна було б збільшити частку ДП «КБ «Південне» у статутному капіталі банку, проте КБ не отримало на це згоди ДКАУ.

Впевнені, що слідство розставить всі крапки над «і», доведе повну обґрунтованість і законність рішень Правління банку і менеджменту КБ «Південне»,  та зніме всі звинувачення у надуманих гріхах.

Євгенія ЄРМОЛЕНКО,

керівник відділу маркетингу
та стратегічного планування
КБ «Південне»