КБ «ПІВДЕННЕ». ПІДБИВАЮЧИ ПІДСУМКИ ЧВЕРТІ СТОЛІТТЯ

Шановні колеги, друзі!

Як усі ви знаєте, 23 серпня планувалося проведення Активу підприємства, присвяченого  25-й річниці незалежності України. На жаль, наші плани змінила скорботна подія – 20 серпня пішов з життя колишній голова ДКАУ, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, повний кавалер ордену «За заслуги» Олександр Олексійович Негода. Його похорон відбувся в нашому місті на Запорізькому кладовищі 23 серпня.

Цей святковий номер газети «Конструктор», якоюсь мірою, заповнює запланований раніше актив – тут подано тексти виступів керівників нашого підприємства, які планувалося заслухати на заході, що не відбувся.

Редакція газети «Конструктор» вітає всіх вас із Днем Незалежності і бажає миру, здоров‘я й стабільності вам і вашим родинам!

Наша молода країна Україна відзначає чверть століття своєї незалежності. Загальновідомо: країна буде успішною, якщо вона має розвинену економіку і високу духовність. За 25 років Україна пройшла непростий шлях становлення національної економіки і духовності нації.

Труднощі завжди загартовують, а досягнуті успіхи будуть із нами завжди. Українців можна скільки завгодно критикувати за помилки та відверті промахи, допущені за роки незалежності. Але лише нещира людина може говорити, що в Україні все погано. За ці роки наша країна має певні досягнення в галузі машинобудування і сільського господарства, науки й техніки, культури, спорту, освіти. Вражають успіхи незалежної України в галузі ракетно-космічної техніки – наша країна в п’ятірці-десятці світових лідерів, ми пишаємося тим, що Дніпропетровськ був і залишається ракетно-космічною столицею України.

Незалежність України – це сукупність багатьох складових, одна з них головна – технічна. Внесок КБ «Південне» величезний як у ракетно-космічній сфері, так і в народногосподарських галузях. За роки незалежності КБ «Південне» реалізувало цілий ряд проєктів, серед яких «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Антарес», «Вега», «Січ», «Єгиптсат», зернозбиральні комбайни, тролейбуси, вітроенергетичні установки і ін.

Досягнення нашого підприємства як головної проєктно-конструкторської організації загальновизнані і високо оцінені державою:

−   257 працівників підприємства удостоєні державних нагород України;

−   19 проєктів і робіт КБ «Південне» удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки, 69 спеціалістів підприємства стали лауреатами цієї премії;

−   робота зі створення основної конструкції першого ступеня ракети-носія «Антарес» удостоєна премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій (8 спеціалістів підприємства стали лауреатами премії Кабінету Міністрів);

−   Станіславу Миколайовичу Конюхову і Володимиру Геннадійовичу Команову присвоєно звання «Герой України».

У рамках реалізації довгострокової наукової, технічної, виробничої і господарської стратегії підприємства за останні роки виконується величезний комплекс робіт з розвитку інженерних об’єктів КБ «Південне».

З 2012 року вкладено й освоєно:

– близько 165 млн. грн. ‒ у відновлення і модернізацію експериментально-виробничої бази підприємства з метою підвищення ефективності, якості та надійності експериментальних робіт і продукції, що виготовляється;

– близько 130 млн. грн. ‒ у ремонт і відновлення виробничих споруд і об’єктів соціальної сфери, у тому числі з метою поліпшення умов праці й відпочинку працівників підприємства;

– близько 70 млн. грн. ‒ у капітальну реконструкцію і капітальне будівництво, включаючи будівництво житла. З 1991 року побудовано вісім житлових будинків загальною площею 43291 м², 737 родин поліпшили житлові умови.

На підприємстві реалізується комплекс заходів щодо оздоровлення працівників і їх дітей, а також медичні програми. Соціальна інфраструктура підприємства на цей час має у своєму складі:

•    дитячий оздоровчий табір «Зоряний»;

•    пансіонат сімейного типу «Сокіл» на Азовському морі;

•    пансіонат сімейного типу «Лісний» в Орловщині.

ДОТ «Зоряний» за своєю інфраструктурою, виховному й освітньому рівнем на цей час є одним із кращих у країні. Щорічно тут оздоровлюються близько 1200 дітей у віці від 7 до 15 років.

Унікальна морська і лісова інфраструктури пансіонатів приваблюють більше 8500 чол., з яких більше 3 тис. – працівники підприємства.

Підтримувати належний рівень свого життєвого тонусу працівники підприємства можуть без відриву від виробництва. З 2012 року на території КБ «Південне» працює і системно розвивається фітнес-зал, який уже встигнув стати улюбленим місцем для багатьох людей, не байдужих до свого здоров’я і фізичної форми. Щомісяця фітнес-зал відвідує більше 1000 співробітників підприємства.

На цей час на підприємстві розгортаються роботи із практичної реалізації Цільової медичної програми КБ «Південне».

Як показують результати роботи КБ «Південне» ‒ у нашого колективу величезний науковий, конструкторський і виробничий потенціал, а найголовніше ‒ великий людський потенціал.

У нас із Вами багата і дивовижна історія ‒ це наша історія, і її ніхто не має права спотворювати.

Напевно, Час і Бог вибрали саме нас виконувати найскладніші, але дуже почесні і благородні завдання: створювати ракетно-космічну техніку і вчити літати ракети.

У нас із Вами прекрасне майбутнє. Давайте в наступні чверть століття побажаємо один одному нових творчих успіхів в ім’я процвітання наших родин, нашого підприємства, нашої України.

Михайло Бондар,

головний інженер –

перший заступник Генерального директора

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ НАШОГО РОЗВИТКУ

Для КБ «Південне» дату 24 серпня 1991 року можна вважати початком відліку нового історичного етапу, що характеризується загальною невизначеністю, новими труднощами й завданнями, що стали наслідком припинення існування однієї з найбільших ядерних держав – СРСР.

Різке скорочення військових замовлень, на які була орієнтована діяльність нашого конструкторського бюро, призвело до невідповідності його кількісного складу обсягу робіт. Конверсійні програми були незначними і проблеми завантаження не вирішували.

Ситуація ускладнювалася відсутністю державних замовлень через різні причини, обумовлені не тільки мізерним бюджетом молодої держави, але й, можливо, недостатнім розумінням ролі високотехнологічної ракетно-космічної галузі в науково-технічному прогресі держави.

Не забезпечувало замовленнями досвідченого розроблювача бойової ракетно-космічної техніки і військове відомство незалежної України.

На початку цього складного шляху перед КБ «Південне» стояло надзвичайно складне завдання – зберегти колектив, забезпечивши його замовленнями, що видавалося на той момент практично нездійсненним. Проте досвід, професіоналізм і зібраність колективу довели зворотне.

Поставлені завдання були вирішені!

Як відомо, 25-річний вік називають «тихою» кризою – остаточно формується «особистість», ілюзії відступають, реальність майбутнього життя яскраво постає перед очима.

У першу чергу виникають думки про правильність обраного шляху. І з упевненістю можна констатувати, що КБ «Південне» обрало правильний напрямок. А підтвердженням цьому є «сухі» статистичні дані, що свідчать про високі показники діяльності нашого підприємства в період незалежності України.

Динаміка облікової кількості працівників підприємства характеризується її падінням з 6263 чоловік у 1991 році до 4205 чоловік у 2003 році і подальшим зростанням до 5463 чоловік станом на 1-е півріччя 2016 року.

Середня заробітна плата по підприємству збільшилася з 137 грн. у 1996 році до 9151 грн. у 2016 році (зростання в 67 разів).

Слід зазначити, що офіційний індекс інфляції по країні за відповідний період склав 10,5, а досягнутий сьогодні рівень заробітної плати по підприємству перевищує показники по Україні практично у два рази (5337 грн.).

Примітка. Враховуючи, що в період з 1991 по 1995 роки показники розраховували в різних видах грошових одиниць, без можливості приведення їх значень до єдиного еквівалента, тут і далі фінансові показники вказуються з 1996 року.

Річний обсяг реалізації у розрахунку на одного працівника (виробіток) зріс у ~ 41 раз – у 1996 році становив 5 тис. грн. на 1 працюючого, а в 2015 році – 205,7 тис. грн.

У цілому обсяги реалізації нашої науково-технічної продукції зросли з 25 млн. грн. у 1996 році до 1029 млн. грн. у 2015 році (зростання в 41 раз), у тому числі обсяги реалізації на експорт у 2015 році досягли 90%  загального обсягу реалізації (у 2003 році цей показник становив 60%).

Відповідно фактичне фінансування робіт зросло з 33 млн. грн. у 1996 році до 1432 млн. грн. у 2015 році (зростання в 43 рази). Крім того, в 2015 році на підприємство надійшли достатні обсяги авансових платежів для забезпечення розгортання робіт 2016 і 2017 років.

Завдяки портфелю замовлень КБ «Південне» у 2015 році було забезпечено фінансування більше 15 000 робочих місць суміжних підприємств.

Відрахування до бюджету і державні цільові фонди у 1996 році становили 4,7 млн. грн., а в 2015 році цей показник склав уже 450 млн. грн. (зростання у 96 разів).

У КБ «Південне» ведеться цілеспрямована системна робота із залучення і закріплення молодих спеціалістів. З 1996 р. на підприємство прийнято 3847 молодих спеціалістів. Реалізується цілий ряд молодіжних програм.

Для молодих працівників, що закінчили вищі й середньотехнічні навчальні заклади, проводиться доплата за дипломи з відзнакою та нараховуються персональні надбавки в розмірі до 50% окладу (тарифу).

Для молодих спеціалістів діє розширений соціальний пакет, який містить: зарахування іногородніх молодих людей у пільгову чергу на одержання житла; надання безвідсоткових позик строком на 20 років для придбання житла в будинках, що будує підприємство; доплату іногороднім молодим спеціалістам і молодим сім’ям за проживання в гуртожитках, а також тим, що винаймають житло в приватному секторі; надання матеріальної допомоги молодим сім’ям з дітьми; виділення безвідсоткових позик на купівлю побутової техніки, меблів, навчання у вищих навчальних закладах.

Колектив КБ «Південне» як і раніше високо тримає прапор флагмана ракетно-космічної галузі, роблячи вагомий внесок у скарбничку досягнень країни, і це вдається, у першу чергу, завдяки злагодженій командній роботі, відповідальному ставленню до планових завдань і скоординованій взаємодії підприємств нашої кооперації.

Євген КУРЯЧИЙ,

перший заступник Генерального конструктора ‒ Генерального директора

з організаційно-економічних питань ‒

головний економіст

ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ ‒ ЦЕ БАГАТО ЧИ МАЛО?..

Міркував над тим, як може бути сформульована тема мого виступу: з однієї сторони – 25 років роботи в незалежній Україні, 25 років ‒ космічної галузі. І, очевидно, тільки наймолодші працівники КБ не повністю уявляють, що це були за роки, у яких умовах доводилося працювати, які труднощі довелося подолати, якою ціною здобували результати і який масштаб нашого сьогоднішнього дня.

З другого боку – з’явилася дуже велика кількість публікацій різних «експертів» з такими оцінками підсумків роботи КБ, які обізнаній людині читати образливо, а необізнаній – небезпечно, як будь-яке зіткнення з витонченою брехнею.

Отже, завдання просте, але дивне: підтвердити (звичайно ж, для нашої молоді), що наш колектив – проєктантів, конструкторів, розраховувачів, випробувачів, … словом, усіх інженерів-ракетників і апаратників, незважаючи на всі перипетії збіглої чверті століття, – не осоромив КБ Янгеля, і досяг результатів, якими можна пишатися.

25 років – це багато чи мало?

Якщо згадати, що перший супутник було запущено через 12 років після війни, а першого космонавта – через 16 років, то 25 років – це багато! А якщо врахувати, наприклад, що за 25 років не сформовано жодного замовлення для КБ «Південне» на розроблення ракетно-космічного озброєння, що міждержавний проєкт «Циклон-4» тривав 13 років і допущено денонсацію договору Бразилією, що не виконала своїх зобов’язань, то 25 років ‒ це мало!

До чого це говорю? Пам’ятаєте у фільмі «Приборкування вогню» голова Держкомісії говорить Головному конструктору: «Для тебе вся країна по копійці рублі збирає!» А справа в тому, що ракетні комплекси, системи озброєнь створюють не підприємства й навіть не кооперації, а держави з концентрацією всіх необхідних ресурсів.

Наші 25 років розпочалися з того, що високий міністр із КабМіну сказав: «Україні таке КБ не потрібно!» Ішли роки, наше життя вирувало, зазнаючи підйомів і спадів. І ось сьогодні, через 25 років, від «експертів» з різних сфер ми чуємо:

•      КБ «Південне» ненаситне і попусту розтрачує мільярди гривень бюджетних коштів;

•      нічого нового за 25 років КБ не створило і документація для серійного виробництва так і не розробляється;

•      КБ хизується своєю високою зарплатою і своїми нагальними інтересами та руйнує космічну галузь України і под.

Слова різні, а ставлення, на жаль, те саме. Тому в нашому житті багато чого відбувалося, як говорять, не «завдяки», а «всупереч».

Так ось, товариші «руйнівники космічної галузі»! Минулі роки містили для нас:

•      скасування Міністерства загального машинобудування й руйнування багаторічних коопераційних зв’язків;

•      згортання спільних із РФ оборонних програм;

•      роки розрухи на Байконурі;

•      складне формування космічної галузі і наше всіляке сприяння в організації роботи космічного агентства України;

•      хронічні проблеми фінансування державних програм;

•      вимушене скорочення персоналу;

•      пошук і реалізацію конверсійних напрямків діяльності та багато чого іншого.

І серед іншого ‒ прийняття стратегічно важливого рішення й наступний складний і цілеспрямований, що розширює свої масштаби, вихід на міжнародний космічний ринок.

Завдяки цьому життєво важливому кроку, минулі 25 років ознаменовані створенням, у тому числі:

•  унікального ракетно-космічного комплексу «Морський старт», відзначеного державною премією України й спеціальною премією Міжнародної академії астронавтики ‒ Team achievement award («За командні досягнення») як унікальна ракетно-космічна система, створена у світі за останні десятиліття;

•  модернізованого комплексу «Зеніт-М» на Байконурі з новими триступеневими носіями з розгінними блоками ДМ і «Фрегат»;

• РН «Антарес», яка стала, по суті, проривом на американський ринок і яку удостоєно премії КМУ як краща інноваційна розробка;

• носія «Дніпро» з універсальною системою космічних головних частин для виведення груп космічних апаратів, який відзначений Держпреміями України і РФ;

• унікальними технічними рішеннями для адаптації РН «Зеніт» до виконання програми «Глобалстар»;

• КА ДЗЗ «Січ-1» і його наземної інфраструктури, відзначених Держпреміями України, а також «Січ-2», що продовжив державну програму ДЗЗ «Січ»;

• КА «Єгиптсат» – першого КА, розробленого й запущеного на замовлення іноземного замовника;

• блока маршового двигуна 4-го ступеня для РН «Вега»;

• універсального виносного вимірювального пункту, відзначеного Держпремією України.

Нам говорять: так що ж тут нового?

• «Зеніти» морського і наземного стартів – це усього лише «Зеніти»;

• «Антарес» – це технологія «Зеніту»;

• «Дніпро» – це усього лише стратегічна ракета 15А18;

• «Циклон-4» – це усього лише «Циклон-3»;

• КА «Січ» – це усього лише розвиток «Океанів»…

Що ж відповісти нам, людям, які в кожному із цих проєктів вирішували сотні й тисячі найскладніших технічних, організаторських, виробничих і політичних проблем?

І чи треба відповідати? Адже очевидно, що «експерти» просто «не в темі»!

На врочистих зборах, присвячених 60-річчю підприємства, О. Дегтярев, торкаючись аналогічного питання, проілюстрував його гірським сходженням: «Покоряючи вершину, немає потреби після облаштованості кожного проміжного табору знову спускатися до підніжжя»…

Модернізаційний потенціал ракетних і ракетно-космічних комплексів КБ «Південне» настільки великий, що дає можливість одержати принципово нової якості техніку, що модернізується.

Серед кращих конверсійних розробок:

– серія тролейбусів (у т.ч. низькопольний), низькопольний автобус, зернозбиральний комбайн «Славутич», відзначені Держпреміями України.

За ці 25 років ми здійснили близько 140 пусків носіїв, створених нами або за нашою участю, ‒ це «Циклон-2», «Циклон-3», «Зеніт-3SL», «Зеніт-3SLБ», «Зеніт-3SLБФ», «Зеніт-2Ф», «Дніпро», «Антарес», «Вега». З 11 аварій, причини тільки трьох пов’язані з функціонуванням матеріальної частини нашої розробки. Причому аварії «Дніпро» і «Циклон-3» були пов’язані із матеріальною частиною, яка була виготовлена у 80-х роках. Запущено 28 КА власної розробки, у т.ч. 5 – на замовлення ДКАУ. Дуже показово, що на цей час пускові команди КБП на всіх пускових базах – наймолодші!

У Янгелівських правилах КБП завжди було давати Замовнику те, що йому потрібно. На жаль, багаторазові системні пропозиції КБП незмінно відхилялися через різні причини: від нерозуміння актуальності проблеми до відсутності фінансування.

Наприклад, у фільмі до 45-річчя КБ була така фраза: «… від Бугу, Дністра, Славутича, Геодезії, Барса, Стаєра, Спринтера, Шлейфа залишився тільки шлейф. Шлейф спогадів».

Сьогодні події на сході країни висвітили всю трагічність такої недалекоглядності. У цій ситуації КБП, надаючи пріоритетного значення оснащенню збройних сил новітніми системами озброєння, здійснює розроблення цілої серії комплексів ракетного озброєння, КА за власні кошти з перспективою подальшого укладання контрактів з МО, а також на замовлення іноземних замовників з перспективою подальшого прийняття на озброєння в Україні.

Усі наші досягнення – це результат ефективної спільної діяльності з Південним машинобудівним заводом (і за 62 роки, і за 25 останніх років). Незважаючи на серйозні проблеми, які за останні 20 років серйозно ускладнили виробничу та фінансову діяльність заводу, ми розуміємо, що наше серйозне майбутнє неможливе без ПМЗ, що повноцінно працює. Еталоном же взаємодії наших підприємств, очевидно, завжди будуть слова одного з керівників Міністерства загального машинобудування:

«Вас у Дніпропетровську не зрозумієш: хвалиш Макарова – він говорить, що це заслуга Янгеля. Лаєш Янгеля – Макаров говорить, що це провина заводу».

Ми працюємо в цьому напрямку, формуючи конкретні пропозиції і намагаючись уживати спільні, доступні нам, антикризові заходи: підписано угоду про напрямки роботи, створено Раду директорів, укладено контракти, збільшено аванси. Цю роботу в жодному разі не можна зупиняти.

За всіх часів від кожного нового проєкту Янгелівського КБ, як від кинутого у воду каменя, розходилися концентричні кола творчої і виробничої активності. Особливо це проявляється в останні роки:

– активне залучення до наших робіт академічної, вузівської і військової науки;

– розширення кооперації та залучення її до виконання комерційних контрактів. Це фінансування для багатьох підприємств життєво важливе.

Незважаючи на відомі проблеми, пов’язані з денонсацією Бразилією договору щодо проєкту «Циклон-4», цей проєкт став для нас безцінним досвідом реальної розробки ракетно-космічного комплексу.

Новий носій, нові системи наземного комплексу, нова кооперація… Набутий досвід уже зараз використовується в наших нових розробках. А ступінь відпрацювання РН (~ 82%) і НТУ наземного комплексу дозволяють проводити роботи з пошуку нових інвесторів з метою використання комплексу на нових космодромах.

Кількість і спектр нових проєктів, що ведуться сьогодні на підприємствах, перспективних проєктних оцінок і конструкторських пророблень як традиційних, так і  абсолютно нових для КБ космічних транспортних і сервісних систем, зробили б честь цілій групі спеціалізованих підприємств.

Україна входить у сімку світових держав, що мають власний замкнений цикл розробки й виробництва рідинних ракетних двигунів. Для КБ «Південне», що має на сьогодні цілу лінійку РРД широкого діапазону тяги і різного призначення, це, з одного боку, можливість їх застосування в ракетах власної розробки, а з другого – використання як самостійно затребуваного на світовому ринку високотехнологічного продукту. Докладніше це питання подано у доповіді Генерального.

На цей час близько 37% колективу підприємства складають молоді співробітники. Здебільшого – це зрілі спеціалісти, що повною мірою скористалися створеними на підприємстві умовами для їх професійного зростання, набуття навичок керування і колективної роботи.

Ми подолали дуже хворобливий період розриву поколінь, що забезпечить продовження і подальший розвиток технічних, виробничих та організаційних традицій, які завжди так високо цінувалися в нашій кооперації.

Сьогодні космічна галузь зазнає труднощів, але Україна як і раніше займає міцні позиції серед передових космічних країн світу, оскільки наші ракетно-космічні комплекси, технології, досвід, продукція й послуги визнані в усьому світі та затребувані на ринку.

Так ось, питання про те, жили ми чи існували, творили нове чи перебувалися старим у нашому колективі, та й об’єктивно, по суті даремне.

Так, ми жили, творили нове, і результати нашої роботи незаперечні – вони в основі космічного статусу України, вони в реальних комплексах, що працюють, у нашій зарплаті, вони в молоді, яка готова прийняти естафету.

У КБ створено цілий відеолітопис життя КБ «Південне» за 25 років. Це – більше 20 фільмів «Підсумки року», велика кількість презентаційних фільмів різних обсягів і форматів, спеціальні фільми за напрямками роботи та фільми про конкретні проєкти. Усі вони заслуговують на увагу, і я рекомендую, особливо молодим працівникам, ознайомитися з ними. У них – правда! Вони – першоджерела!

Олександр Мащенко,

перший заступник Генерального конструктора ‒ Генерального директора
з організаційно-технічних питань

РАКЕТНО-КОСМІЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ
Завдання, перспективи, проблемні питання і шляхи їх вирішення

Шановні колеги!

Я переконаний, що 25-річчя незалежності України – це не тільки найважливіше національне свято нашої країни, це не тільки істотний відрізок прожитого часу, який дозволяє оцінити результати проробленої за цей період роботи, проаналізувати досягнуті успіхи і допущені помилки, це ще й хороший привід поглянути навколо, внести коригування у своє поточне життя, визначити перспективи і спроєктувати майбутнє.

За останні 25 років нам вдалося зберегти накопичений науково-технічний і промисловий потенціал галузі. Слово «зберегти» не свідчить про те, що галузь залишилася на рівні розвитку 60-х років. Я маю на увазі те, що ми зберегли всі можливості й увесь потенціал для того, щоб випускати висококонкурентний, затребуваний продукт, що відповідає сьогоднішнім потребам міжнародного ринку, про що свідчить позитивна динаміка розвитку співпраці ДП «КБ «Південне» зі США, ЄС, Південною Кореєю та іншими країнами світу. Україна продовжує міцно займати свої позиції у першій десятці космічних держав світу, маючи технології, які багатьом передовим країнам сьогодні все ще просто недоступні. І це твердження знаходить своє переконливе підтвердження в тих фактах, про які вище говорив О.М. Мащенко.

За 25 років нам вдалося завоювати авторитет і довіру на міжнародному ринку, визнання ключових представників міжнародного космічного співтовариства.

Сьогодні міжнародний космічний ринок показує позитивну динаміку зростання і характеризується великою кількістю можливостей, що відкриваються, для просування на нього національної космічної продукції. І ми маємо все необхідне для того, щоб ці можливості використовувати і втілювати в життя.

Звичайно, за цей період у галузі накопичився комплекс проблем і питань різного характеру, серед яких є невідкладні, що вимагають першочергової уваги, рішучих і негайних заходів.

Увесь спектр питань, що накопичилися, безперечно, розв’язати одномоментно не вдасться, тому від нас у першу чергу вимагається визначення чіткої, зваженої стратегії подальшого розвитку ракетно-космічної галузі України, яка будуватиметься на ключових завданнях, потребах держави, пріоритетності вирішення проблемних питань, викликів, що стоять перед галуззю, а також оптимізації підходів до керування галуззю відповідно до вимог і реалій нашого часу.

Сьогодні ми також зіткнулися із проблемою, коли концентрація нашої уваги на роботі з іноземними замовниками на міжнародному ринку, практична відсутність державних замовлень призвели до того, що в українському суспільстві, і навіть у деяких владних структурах, відсутнє чітке розуміння стратегічної важливості галузі для країни, її ролі й значення для інтелектуального і науково-промислового розвитку держави. Тому, думаю, саме час ще раз нагадати всім, що таке ракетно-космічна галузь для України.

•      Ракетно-космічна галузь, у першу чергу, визначає роль і місце держави на міжнародній арені як основний показник рівня розвитку країни, її науково-технічного й інтелектуального потенціалу.

•      Наявність розвиненої ракетно-космічної галузі, що функціонує, в Україні дозволяє їй посідати місце в десятці провідних космічних держав світу поряд зі США, ЄС, КНР, Індією та Росією.

•      Здатність космічної галузі України створювати космічні транспортні засоби й оборонну техніку змушує інші країни враховувати національні інтереси держави на геополітичній арені.

•      Саме ракетно-космічна галузь країни відіграє роль локомотива в розвитку науково-технічного потенціалу країни, який охоплює багато суміжних галузей промисловості, і визначає розвиток України як індустріальної, високотехнологічної держави.

•      Ракетно-космічна галузь України здатна створювати висококонкурентний експортний продукт, який сьогодні затребуваний на міжнародному космічному ринку й може забезпечувати істотні валютні надходження в країну.

•      Розвинені двосторонні відносини в такій стратегічно важливій сфері як космічна діяльність можуть бути базисом для розширення і поглиблення співпраці з іноземними державами в інших галузях економіки.

•      При правильному підході до керування діяльністю підприємств просування національної космічної продукції на міжнародний ринок здатне забезпечити їх рентабельну роботу і достатній рівень фінансових надходжень для модернізації й відновлення виробничо-випробувальної інфраструктури підприємств галузі з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку в перспективі.

•      Потенціал ракетно-космічної галузі України дозволяє державі зберегти унікальну можливість створення національних зразків ракетно-реактивного озброєння та іншої оборонної техніки, забезпечити потребу країни в оперативному доступі до інформації, що надається супутниками спостереження за поверхнею Землі, у сучасних технологіях зв’язку й навігації практично без інвестування в створення необхідних виробничих потужностей, а оплачуючи лише собівартість створення необхідної техніки.

•      Наявність у країні потужного науково-технічного потенціалу ракетно-космічної галузі і її можливостей здатне забезпечити необхідний рівень політичної й військово-технічної незалежності України від зарубіжних країн, істотний рівень економії бюджетних коштів, збереження фінансових ресурсів усередині країни, збереження 60 – 100 тис. робочих місць висококваліфікованих конструкторів, інженерів, учених і робітників, забезпечити істотний рівень відрахувань у бюджет та інші цільові фонди країни.

Виходячи з вищесказаного, не менше важливо розуміти, що ракетно-космічна галузь України може сьогодні запропонувати державі й те, що сьогодні в принципі являє собою галузь.

На цей час національна ракетно-космічна галузь України містить 21 підприємство і 6 бюджетних організацій. За 2015 рік галузь реалізувала продукції на суму близько 3 млрд. грн., з яких на частку ДП «КБ «Південне» припадає 1,029 млрд. грн., або 34%. Експорт продукції за 2015 рік по галузі склав 1,841 млрд. грн., з яких ДП «КБ «Південне» забезпечило 0,935 млрд. грн. (50,7%). У цілому кооперація підприємств тільки КБ «Південне», залучених у виконання галузевих робіт і міжнародних проєктів, становить 120 українських підприємств різних форм власності.

Окремо необхідно виділити роль і місце ДП «КБ «Південне» у ракетно-космічній галузі України для того, щоб розуміти не тільки значущість нашого підприємства для галузі в цілому, але й ту відповідальність, яка сьогодні лежить на ДП «КБ «Південне» з погляду забезпечення її подальшого розвитку.

ДП «КБ «Південне» сьогодні ‒ практично єдине підприємство космічної галузі України, яке стабільно функціонує й розвивається, забезпечує підтримку і фінансування ДП ВО ПМЗ, інших підприємств галузі, у повному обсязі забезпечує сплату податків, своєчасну виплату заробітної плати, залучає до виконання іноземних замовлень і фінансує роботи підприємств і організацій національної космічної галузі, НАН України, ДК «Укроборонпром», МОУ, МОНУ та інших суміжних галузей промисловості.

За останні роки ДП «КБ «Південне» істотно збільшило кількість підприємств української кооперації (з 73 до 120), активно працює на міжнародному ринку й забезпечує розширення міжнародного співробітництва України з іншими країнами світу.

Так, за період з 2011 по 2015 рр. ДП «КБ «Південне» забезпечило фінансування 98 суміжних українських підприємств у розмірі 3054 млн. грн. (близько 1100 млн. грн. тільки за 2015 рік) у рамках 320 укладених контрактів. За експертними оцінками, це дозволяє забезпечувати реальну оплату роботи 12 тисячам працівників галузі і 20 тисячам працівників усієї кооперації підприємства.

КБ «Південне» сьогодні розвивається за п’ятьома стратегічними напрямками, які визначені як внутрішнім потенціалом підприємства, так і сучасними потребами міжнародного ринку:

1.    Створення сучасних ракетно-космічних комплексів, ракет-носіїв різного класу й надання пускових послуг через партнерство з іноземними замовниками.

За цим напрямком ведеться робота із ключовими компаніями й регіонами світу, у першу чергу, на основі впровадження сучасних технічних рішень, технологій і об’єднання ділових інтересів різних бізнес-партнерів.

2.    Створення сучасних космічних апаратів і супутникових систем різного призначення.

За цим напрямком ведеться робота зі створення перспективних космічних апаратів спостереження за поверхнею Землі високого і надвисокого розрізнення, робота зі створення перспективного пілотованого орбітального корабля, а також перспективного модуля для надання орбітальних послуг, розробляється мала платформа для геостаціонарних супутників зв’язку і багато чого іншого.

3.    Створення вітчизняної лінійки перспективних рідинних ракетних двигунів широкого діапазону тяг для власних проєктів і як окремого продукту для міжнародного ринку.

За цим напрямком ведеться робота зі створення лінійки перспективних двигунів, а також проводяться переговори з компаніями й організаціями США, ЄС і ін. зі встановлення співробітництва в цій сфері.

4.    Створення експортних варіантів високоточного ракетно-реактивного озброєння.

За цим напрямком ведеться робота зі створення різних видів РРО в інтересах національних і зарубіжних замовників.

5.    Створення народногосподарської продукції.

У рамках цього напрямку ведеться робота в інтересах забезпечення власних потреб підприємства й у рамках співробітництва із країнами ЄС і Азіатського регіону.

Важливо розуміти, що стратегічні напрямки розвитку підприємства спрямовані не тільки на забезпечення можливостей виконання закордонних замовлень. Основним пріоритетом для підприємства та галузі в цілому було й залишається виконання державних завдань і національних програм.

Завдяки своєму потенціалу ракетно-космічна галузь України може забезпечити для держави вирішення важливих прикладних завдань, які, з урахуванням складного для країни часу, набувають особливої гостроти:

•      створення національних зразків високоточного ракетно-реактивного озброєння (за рахунок надходжень за іноземними контрактами наше підприємство веде розроблення оперативно-тактичного комплексу, зенітного ракетного комплексу, надзвукової і дозвукової крилатої ракети різного виду базування, ведеться розроблення системи протидії БПЛА і багато чого іншого);

•      створення супутників спостереження за поверхнею Землі (за кошти підприємства реалізується проєкт «Січ-2-1»);

•      створення науково-технічної бази для розроблення національних супутників зв’язку;

•      створення наукових космічних апаратів (ведеться реалізація проєкту «Мікросат»);

•      створення пускових систем в інтересах іноземних замовників, які забезпечують доступ України до пускових послуг для виведення власного корисного навантаження;

•      створення виробничих потужностей, здатних вирішувати багато завдань імпортозаміщення, що стоять перед державою (за рахунок коштів, що одержують за комерційними контрактами, ведеться створення дослідного виробництва на ДП «КБ «Південне»);

•      створення різної народногосподарської техніки (комбайни, трактори, тролейбуси, автобуси, авіаційні шасі та ін.)

Увесь комплекс прикладних завдань, що стоять перед ракетно-космічною галуззю України, можливості, що відкриваються для вітчизняних підприємств на міжнародному ринку, а також ті проблеми, які роками накопичувалися в галузі, вимагають вироблення комплексної, багатофакторної стратегії розвитку галузі, яка, у першу чергу, повинна виходити із пріоритетних потреб і національних завдань держави.

У цілому, стратегія розвитку ракетно-космічної галузі України, з урахуванням економічних проблем у країні, має будуватися виходячи з можливостей і потенціалу самої галузі.

Підприємства повинні намагатися забезпечувати свою діяльність за рахунок більш активної роботи на міжнародному ринку, зберігаючи при цьому необхідні можливості для якісного і своєчасного виконання національних завдань у космічній і оборонній сферах у рамках державного замовлення.

Роль держави має полягати у створенні необхідної законодавчої і правової бази для забезпечення максимально сприятливих умов для роботи підприємств, підтримці національних підприємств під час роботи на міжнародному ринку, а також у фінансуванні реалізації державних замовлень та національних проєктів.

Проте сьогодні в галузі накопичився і ряд невідкладних проблем, які вимагають негайного вирішення, а також особливої уваги та підтримки з боку держави для того, щоб галузь продовжувала розвиватися і зберігала можливості вирішення пріоритетних завдань для держави, здатних підвищити рівень обороноздатності країни та забезпечити позитивний економічний ефект для підприємств галузі, а саме:

– створення національного супутника спостереження за Землею «Січ-2-1»;

– створення національного оперативно-тактичного комплексу й інших видів високоточного ракетно-реактивного озброєння;

– одержання компенсації збитків України від одностороннього виходу Бразилії із проєкту «Циклон-4», сума яких, за експертними оцінками, може досягати 700 – 800 млн. дол.;

– забезпечення запуску національного супутника зв’язку «Либідь»;

– пошук зацікавлених інвесторів для створення нового пускового майданчика для РН «Циклон-4» і перспективних РН («Маяк», «Вектор», «Спайк» і ін.);

– повернення проєктів «Морський старт» і «Наземний старт» на ринок у рамках міжнародної кооперації, у першу чергу, для забезпечення завантаження ДП ВО ПМЗ.

Не менш гострою для галузі є проблема відсутності затвердженої Урядом України Постанови «Питання фінансування в 2016 році виконання загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки», що не дозволяє забезпечити у 2016 році нехай навіть невелике бюджетне фінансування підприємств галузі в рамках цієї програми. Зважаючи на те, що літо добігає кінця, у підприємств знову можуть виникнути труднощі з освоєнням бюджетних коштів протягом короткого часу, що залишився. Тому це питання вимагає особливої уваги з боку, у першу чергу, Державного космічного агентства України, а також Кабінету Міністрів України. Торік ми вже стикалися з подібною проблемою, після чого з боку ДКАУ на наше підприємство посипалася велика кількість звинувачень у нездатності освоїти, по суті, річний обсяг бюджетного фінансування за останній місяць року.

У цілому, склалася ситуація, коли система керування галуззю вимагає перегляду підходів, а також ролі й функцій Державного космічного агентства України в подальшому розвитку національної ракетно-космічної галузі. Потрібне створення системи керування ракетно-космічною галуззю, яка буде відповідати сучасним потребам і викликам, що стоять перед підприємствами галузі.

Поступова деградація системи керування в галузі призвела до того, що в Державному космічному агентстві України відсутнє системне розуміння глибини проблем, пріоритетів і стратегічних напрямків розвитку галузі, невідкладних заходів, які необхідно реалізувати, щоб стабілізувати ситуацію.

Крім того, у ДКАУ відсутні реальні механізми й інструменти керування підприємствами галузі, механізми стимулювання діяльності підприємств, створення сприятливих умов для їх функціонування та розвитку.

У світовій практиці, найчастіше, роль космічного агентства полягає у формуванні державної політики в космічній сфері і виконанні ролі державного замовника, який розміщає на підприємствах галузі державні замовлення та контролює їх якісне й своєчасне виконання. Космічне агентство не виконує функції керування підприємствами, не втручається в їх господарську діяльність (як приклад: НАСА, Європейське космічне агентство і ін.).

Безперечно, ситуація в галузі вимагає переформатування функцій агентства убік збереження за ДКАУ тільки функції з формування погоджених державних космічних програм і їх реалізації.

Не менш пріоритетним питанням для подальшого розвитку ракетно-космічної галузі є стабілізація діяльності основного виробничого підприємства – ДП ВО ПМЗ.

ДП «КБ «Південне» і ДП ВО ПМЗ ‒ галузеутворюючі підприємства, від стану й розвитку яких залежить подальша стабільна робота і динаміка розвитку ракетно-космічної галузі в цілому.

Сьогодні фінансово-економічне і матеріально-технічне становище на ДП ВО ПМЗ, на відміну від ДП «КБ «Південне», досягло критичного рівня й вимагає невідкладних антикризових заходів.

До того ж подальше підвищення ефективності діяльності ДП «КБ «Південне» на міжнародному ринку, а також перспективний розвиток національної космічної галузі України в цілому істотно залежить від стабільної роботи найбільшого виробника національної ракетно-космічної техніки.

Очевидним фактом є те, що втрата наймогутнішого підприємства з випуску ракетно-космічної техніки матиме досить негативний вплив на ракетно-космічний потенціал усієї країни, усю космічну галузь, не говорячи вже про роботу на міжнародному ринку й виконання взятих на себе контрактних зобов’язань перед іноземними замовниками.

КБ «Південне» неодноразово підставляло плече своєму виробничому партнеру – ДП ВО ПМЗ і продовжує робити все від нього залежне, щоб забезпечити хоча б мінімально необхідний рівень фінансування й виробничого завантаження своїм колегам, з якими нас пов’язує довголітня спільна робота.

З 2011 року ДП «КБ «Південне» розробляло пропозиції і бізнес-плани щодо виведення ДП ВО ПМЗ з кризової ситуації, що склалася, направляло свої пропозиції керівництву заводу й ДКАУ, але такі дії нашого підприємства не принесли відчутного результату.

Починаючи з 2015 року ДП «КБ «Південне» уживає активні заходи щодо забезпечення підтримки у вирішенні кризових явищ, які виникли на ДП ВО ПМЗ. Тільки за 2015 рік ДП «КБ «Південне» за різними поточними проєктами забезпечило фінансування виробничого підприємства в розмірі близько 434 млн. грн., з яких тільки 151,7 млн. грн. ‒ у рамках проєкту «Циклон-4». Підприємства досягли певного спільного прогресу в пошуку можливих шляхів виходу зі складної фінансово-економічної ситуації на ДП ВО ПМЗ. У листопаді 2015 року між ДП «КБ «Південне» і ДП ВО ПМЗ було підписано Угоду про спільні принципи й механізми взаємодії, реалізації антикризових заходів і забезпечення умов стабільного розвитку підприємства. В Угоді закладено основні принципи і механізми спільних дій двох підприємств.

У рамках Угоди підприємствами було створено колегіальний орган – Раду директорів, яка відповідає за загальну координацію робіт двох підприємств з реалізації програми і досягнення поставленої мети.

У рамках того ж документа між ДП «КБ «Південне» і ДП ВО ПМЗ було підписано чотири договори на розроблення і створення перспективних рідинних ракетних двигунів на загальну суму 863,3 млн. грн. За цими договорами ДП «КБ «Південне» уже було перераховано авансів на загальну суму 247,59 млн. грн.

Головним завданням, яке підприємства ставили перед собою, паралельно вирішуючи невідкладні питання стабілізації діяльності ДП ВО ПМЗ, є розроблення і реалізація комплексного стратегічного плану розвитку обох підприємств, а також проведення необхідних організаційних перетворень і інтеграційних процесів з метою створення, у перспективі, найбільш оптимальної форми об’єднання підприємств із замкненим циклом розроблення і створення національної космічної продукції з підвищеними конкурентними перевагами шляхом зниження строків розроблення та виробництва космічної техніки, зниження собівартості продукції, оптимізації технологічних процесів і впровадження передових підходів у керуванні.

В обох підприємств сьогодні не викликає сумнівів необхідність створення єдиного потужного підприємства, яке зможе повноцінно конкурувати із ключовими гравцями на міжнародному ринку й забезпечувати якісне виконання національних завдань, завдань з підвищення та зміцнення обороноздатності України. У світовій практиці для вирішення подібних проблем в аерокосмічній галузі існують такі об’єднання, які досягають спільної стратегічної мети за максимальної координації спільних зусиль.

Підприємства виробили загальну позицію щодо створення такого об’єднання на базі ДП «КБ «Південне», з якою вони зверталися, у тому числі й у Державне космічне агентство України. Незважаючи на те, що процес створення такого об’єднання потрібно розпочинати вже сьогодні, його реалізація вимагає зваженого і покрокового підходу для того, щоб були враховані всі ключові аспекти такої трансформації.

Безперечно, у цьому контексті буде потрібна підтримка з боку Державного космічного агентства України для того, щоб максимально стабілізувати поточне становище заводу як у частині вирішення проблем із заборгованістю ДП ВО ПМЗ, що накопичилася за електроенергію, так і в частині забезпечення розгляду і прийняття парламентом України закону, який дозволить вжити додаткових заходів щодо стабілізації діяльності ДП ВО ПМЗ і вирішення ряду економічних проблем підприємства, що не вимагають істотного бюджетного фінансування з боку держави.

ДП «КБ «Південне», зі своєї сторони, буде й надалі робити все можливе для забезпечення підтримки і допомоги своєму партнеру.

Резюмуючи все вищевикладене, хочу із упевненістю сказати, що сьогодні галузь має всі можливості для того, щоб займати активну позицію на міжнародному ринку космічних технологій і скористатися всіма можливостями, що відкриваються на цьому ринку.

Національна космічна продукція залишається висококонкурентною й затребуваною на міжнародному ринку. Галузь має той науково-технічний і промисловий потенціал, який необхідний для подальшого її розвитку та забезпечення умов її подальшого стабільного функціонування.

На основі системного підходу ми зможемо мобілізувати потенціал високотехнологічних підприємств, НАН України, а також підвищити рівень взаємодії з підприємствами оборонно-промислового комплексу з метою реалізації пріоритетних національних завдань і проєктів, реалізувати проєкти, спрямовані на підвищення рівня обороноздатності країни, і підвищити бюджетну ефективність діяльності підприємств галузі.

Упевнений, що завдяки нашому загальному баченню перспектив розвитку галузі, розумінню пріоритетів і завдань, а також нашій злагодженій роботі попереду нас чекає спільний успіх!

На завершення, я не можу не сказати кілька слів про ту непросту ситуацію, через яку нам разом недавно довелося пройти і яка принесла нам певні потрясіння й неприємні несподіванки, але яка також дозволила ще більше згуртуватися нашому колективу, отримати найцінніші уроки та зробити висновки на майбутнє.

Корисний вантаж неочікуваного досвіду, чи нема добра без лиха

Колеги, соратники, друзі!

Події, які відбувалися навколо КБ «Південне» з початку 2016 року і до цього часу, важко назвати рядовими, оскільки вони були екстраординарними по суті і парадоксальними за змістом.

Як усі ви знаєте, наприкінці січня 2016 року керівництво ДКАУ в односторонньому порядку, без попереднього погодження або хоча б повідомлення, змінило Статут КБ «Південне», а 17 лютого з’явився наказ ДКАУ про моє звільнення.

Хотів би висловити вам свою щиру вдячність за ту позицію, яку зайняв колектив КБП. Єдність, згуртованість і цілеспрямованість, що втілилися в грамотно сплановані й організовані колективні дії, показали, що в нас із вами є, що захищати. Підприємство, що стабільно працює, й усе, що із цим пов’язане: достойні зарплати, комфортні умови праці і відпочинку, упевненість у завтрашньому дні й у тому, що береш участь у важливій і потрібній для країни справі – ось, безперечно, ті основні цінності, якими можна пишатися та за які, у разі потреби, потрібно боротися.

Ваша боротьба за своє майбутнє була достойною. На захист стабільності стала не стривожена юрба, а колектив людей, що думають, щиро ображених тим, що відбувається і які усвідомлюють свої дії. У першу чергу це стосується нашої молоді, за що хочу сказати окреме спасибі.

У складний час неоціненна була підтримка багатьох порядних, небайдужих людей, як в Україні, так і за її межами. Академія наук і її організації, практично всі партійні фракції нашого парламенту, керівництво ряду вузів, суміжних підприємств – усім наша глибока вдячність за їхню підтримку і громадянську позицію! Усім нам потрібна Україна й аграрна, і індустріальна, а ракетно-космічна галузь – локомотив промислового розвитку країни, показник рівня розвитку держави.

Ми також вдячні за міжнародну підтримку нашим колегам, насамперед, зі США і Європи, особливо цінною була підтримка міжнародних професійних організацій – Міжнародної академії астронавтики й Міжнародної федерації астронавтики.

Усім відома приказка про те, що все життя – боротьба. У сьогоднішніх реаліях нам ніхто не дасть гарантій спокою і стабільності. І хоча наші спільні зусилля на цей момент мали успіх, стан справ у космічній галузі України не дає впевненості в тому, що щось подібне не може повторитися. Усвідомимо те, що успішне з усілякого погляду підприємство для окремої категорії осіб завжди буде ласим шматком. А отже, не можна розслаблятися. В умовах, що склалися, нам потрібно максимально мобілізуватися і переосмислити своє ставлення до навколишньої дійсності з погляду особистого внеску в спільну справу і особистої відповідальності за неї. У кінцевому підсумку доля підприємства залежить від кожного, і тільки спільне усвідомлене ставлення до справи може дати позитивний результат. Давайте використаємо корисні уроки, отримані в умовах нештатної для нас ситуації, для правильних висновків і врахування їх у повсякденній роботі. Адже зараз, як ніколи, ми не маємо права на помилку або недороблення. Ми повинні працювати так, щоб ніхто й ніколи не міг використовувати наші недоліки або недороблення у власних сумнівних цілях. Будемо зібрані, колеги!

Наше КБ – галузеутворююче головне підприємство. Це значить, що на нас лежить відповідальність за велику кооперацію українських підприємств, збереження робочих місць, за високий науково-технічний рівень розробок, що забезпечує їх конкурентоспроможність і затребуваність на міжнародному ринку – основному джерелі надходжень для розвитку галузі. Кожний з нас своїм посильним внеском у спільну справу може і повинен зміцнювати лідерські позиції нашого підприємства як в Україні, так і на міжнародній арені, як запорука нашого загального розвитку та процвітання України. На цей момент ми відстояли своє право на працю, технічну творчість, високі й обґрунтовані амбіції, гідну винагороду за результатами праці. Так не будемо зупинятися, засукаємо рукави й будемо працювати над вирішенням поставлених перед нами завдань для досягнення нових цілей, забезпечимо своєю працею процвітання нашому підприємству, нашій кооперації, нашій державі! Плани та можливості ‒ величезні! На найближчу п’ятирічку, за відсутності форс-мажорних обставин, контракти і завантаження забезпечені.

Останні рішення і дії оновленого Кабінету Міністрів вселяють надії на швидку зміну ситуації в Україні у кращий бік на основі далекоглядної й стратегічно вивіреної політики. Сподіваємося, що і нове керівництво ДКАУ, призначення якого очікується найближчим часом, зуміє налагодити роботу агентства та згуртувати на високопрофесійній основі колективи підприємств галузі. Найважливішим же завданням нашого підприємства в частині підтримки й реформування галузі, безперечно, є вагома і всебічна допомога нашому головному суміжнику Південному машинобудівному заводу в подоланні негативних тенденцій, стабілізації ситуації і переході до розвитку та зростання.

А для розвитку в нас є все необхідне: широкі ринкові можливості, сформований портфель замовлень на найближчий час і перспективу, бачення чітких пріоритетів розвитку галузі й кооперації. Усе це при загальній злагодженій роботі повинне принести очікувані результати і вселити впевненість у нашому майбутньому!

Ще раз дякую вам за активну позицію.

Генеральний директор

Олександр Дегтярев